Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №77 "Берізка" Черкаськаської міської ради

Завдання дошкільного навчального закладу (ясла – садок) комбінованого типу №77″Берізка” на 2019-2020 навчальний рік

Реалізуючи державну політику в галузі дошкільної освіти, пріоритетними в діяльності дошкільного навчального закладу у 2019-2020 навчальному році визначити завдання:

– підвищувати психолого – педагогічну  компетентність педагогів та батьків щодо  готовності дошкільників до НУШ. Забезпечувати успішний початок шкільного життя на основі організації сучасних форм взаємодії між дошкільним закладом і початковою ланкою освіти у формуванні дошкільної зрілості випускника закладу дошкільної освіти.

– забезпечувати методичний супровід зростання професійної майстерності педагогічних кадрів в організації освітнього процесу на основі використання  практичних методів  педагогічного впливу (експериментування, вирішення проблемних ситуацій та логічних задач, моделювання, розвивальних вправ, ігор тощо), поєднання колективних, групових, парних, індивідуальних форм взаємодії  в навчально-пізнавальній діяльності, побудови довірливих взаємин між педагогом та дітьми на принципах  ділового партнерства.

– продовжувати роботу по формуванню  особистості, яка вільно і творчо застосовує засоби  мови в різних ситуаціях буття. Створювати умови для самовираження дитини через мовлення в  різних видах діяльності, активної комунікації  з дорослими та однолітками.

– здійснювати подальшу освітню діяльність щодо протидії забрудненню навколишнього середовища, розвитку у дітей звичок і моделей  поведінки, що відповідають сталому розвитку, оволодіння ними  доступними навичками сприяння чистоті  довкілля.

– сприяти формуванню позитивно-діяльного, оптимістичного ставлення дитини до життя, креативності та критичного мислення. Підвищувати ефективність  використання потенційних можливостей гри як  форми організації життєдіяльності  дошкільника,  методу і засобу педагогічного впливу.

Формування культури здоров’я та позитивної мотивації на здоровий спосіб життя учасників навчально – виховного процессу.

Здоров’я дитини – багатство родини!

Здоров’я народу – багатство країни!

Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.

Гіппократ

Всі ми добре знаємо, що немає найбільшої цінності для людини, ніж здоров’я. Відомий давній вислів: «Твоє здоров’я – в твоїх руках» має актуальність і в наш час. Для того, щоб навчитися берегти своє здоров’я, потрібно знати про самих себе та про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує нас з народження.

Формування, збереження та зміцнення здоров’я громадян України – є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства. Розбудова нашої держави та її розквіт залежить від здоров’я населення – здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.

Батьки та педагоги переймаються питанням, як зміцнити здоров’я наших дітей. Багато різної інформації та порад не дають хороших результатів, тому кропітка, щоденна праця вихователів, батьків і дітей повинна бути спрямована на зміцнення здоров’я.

Завдання дорослих – змінити на краще відношення до власного здоров’я майбутніх громадян України. Свідоме ставлення дитини до власного здоров’я та усвідомлення пріоритету здоров’я допоможе їй піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших. Особливо важливо сформувати мотивацію до здорового способу життя. Свідоме ставлення до власного здоров’я в дошкільнят виробиться тоді, коли діти будуть мати елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування та гігієною харчування.

Враховуючи актуальність даного питання, в дошкільному віці необхідно закласти фундамент знань про основи здоров’я, сформувати у дітей культуру здоров’я, створити умови для розвитку компетентності особистості в фізичній, психічній і духовній його сферах.

У Законі України «Про дошкільну освіту» розділ 1 ст.7 зазначено: «Збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини – першочергове завдання розвитку, навчання і виховання наймолодших громадян країни». В концепції дошкільної освіти чітко виділена головна спрямованість освітньо – виховного процесу на «Я» дитини, на формування позиції створення свого здоров’я. Через відкриття власного «Я» дошкільник виділяє себе із оточуючого світу, вивчає простір власного «Я», що спонукає дітей прагнути до самозбереження та саморозвитку.

В листі Міністерства освіти і науки України від 02.09.16 № 1/9-456 «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» звертається увага на фізичне виховання дітей: на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму; на виховання стійкого інтересу та потреби до рухової активності, вироблення звички до здорового способу життя.

Першою освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України визначено «Особистість дитини», яка складається з двох частин: «Здоров’я та фізичний розвиток» і «Самоставлення».

Розділ «Здоров’я і фізичний розвиток» включає наступні структурні компоненти змісту:

– безпека життєдіяльності,

– здоров’я та хвороба,

– гігієна життєдіяльності,

– рухова активність та саморегуляція,

– здоров`язбережувальна компетенція.

Розділ «Самоставлення» має такі складові:

– самосвідомість,

– особистісно-оцінна компетенція.

Метою реалізації даного питання освіти є формування здоров’язбережувальної компетенції дитини, яка полягає в її обізнаності з будовою свого тіла та гігієнічними навичками за його доглядом; своєю статевою належністю; з продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Сюди також входить виконання основних рухів та гімнастичних вправ; застосування здобутих знань, вмінь і навичок щодо збереження здоров’я без шкоди як власному здоров’ю, так і здоров’ю інших людей.

Дошкільний навчальний заклад зобов’язаний у своїй діяльності виконувати стандарт дошкільного рівня освіти за всіма напрямками розвитку дитини. Одним із головних завдань дошкільного закладу має стати створення умов, які гарантують формування і зміцнення здоров’я вихованців. А саме:

– використання оздоровчих технологій (пальчикова та дихальна гімнастика, заняття на свіжому повітрі, загартовування, фітбол-гімнастика, ритмопластика, фітотерапія, аромотерапія, піскотерапія, арт-терапія, кольоротерапія та інші),

– збалансоване та повноцінне харчування,

– формування культурно-гігієнічних навичок.

Традиційно виділяють такі компоненти здоров’я:

– психічне здоров’я;

– соціальне здоров’я;

– фізичне здоров’я.

Однією із складових здоров’я людини є психологічне здоров’я, яке необхідне для повноцінного функціонування і розвитку людини в процесі її життєдіяльності. Для дітей дошкільного віку основними показниками психологічного здоров’я є:

– процес адаптації до дошкільного закладу,

– рівень розвитку комунікативних навичок,

– рівень позитивної мотивації до діяльності,

– відсутність відхилень у поведінці.

Не можна працювати над зміцненням і формуванням тільки однієї складової здоров’я. Людина буде здоровою при наявності всіх, компонентів здоров’я, розвинених на достатньому рівні для її віку. Досягти цього можна лише виховуючи в людині певну культуру – культуру здорового способу життя, формування якої починається з дитинства.

Аналіз наукових досліджень і публікацій свідчить, що українські науковці не залишають без уваги проблему збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування культури здоров’я і навичок здорового способу життя. Так над збереженням психічного здоров’я дошкільників працювали: І.Беха, О.Кононко, В. Кузьменко, Л. Терещенко; висвітлювали питання з валеологічного виховання дітей: Т. Андрющенко, О. Богоніч, Т. Бойченко, Н. Денисенко, О. Дубогай, Л. Лохвицька, З. Плохій, С. Юрочкіна; духовне здоров’я дітей вивчали: В. Оржеховська, О. Савченко, О. Сухомлинська.

Одним із головних завдань держави, сім’ ї та самої дитини є збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки зазначено, що перспективним завданням освіти є формування здорового способу життя як складової виховання.

Організація освітнього процесу повинна бути спрямована на формування у підростаючого покоління системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які направлені на збереження власного здоров’я, свідомого ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих, тобто на формування здоров’язбережувальної компетентності.

Завдання по формуванню здоров’язбережувальної компетентності у дошкільників:

– створення у дітей мотивації до збереження здоров’я, дотримання здорового способу життя;

– здобуття системи знань про здоров’я, його збереження та зміцнення;

– набуття дітьми життєвих навичок, які впливають на фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я.

Формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку залежить від умов впровадження її в навчально-виховний процес, а саме:

– врахування вікових і психологічних особливостей дітей;

– взаємозв’язок організованої навчальної і самостійної діяльності вихованців;

– використання прикладів здорового способу життя дорослих і дітей.

Усвідомлюючи актуальність даної теми, одним із пріоритетних напрямів роботи дошкільного закладу є збереження та зміцнення здоров’я кожної дитини.

Навчально-виховна робота у дошкільному закладі направлена на розв’язання комплексу таких завдань:

– формування уявлень і знань про організм людини, вплив фізичних вправ, процедур загартування, особистої гігієни та режиму дня на зміцнення здоров’я;

– засвоєння правил і норм здорового способу життя;

– створення умов для рухової активності та загартування дитячого організму;

– виховання потреби у ведені здорового способу життя.

На заняттях вихованці дізнаються, про будову свого тіла та правила догляду за ним; способи оздоровлення організму; що таке «режим» та його значення в житті людини; залежність людського організму від природного середовища, оскільки природне середовище є джерелом здоров’я людини.

Програмою передбачені заняття на свіжому повітрі із використанням фізичних вправ, рухливих ігор: екскурсії, спостереження, праця в природі. Усе це сприяє формуванню необхідних навичок рухової діяльності, фізичних якостей, а також покращує настрій і м’язовий тонус дітей, сприяє зниженню втомленості. Дитина з власного досвіду переконується в тому, що стан здоров’я залежить від природних умов. Вони зміцнюють організм, якщо правильно ними користуватися. При надмірному або безладному використанні природних засобів можна зашкодити собі. Дошкільникові віком 3-5 років саме час вчитися раціонально користуватися сонцем, повітрям і водою для загартування організму. Про це наголошує Освіта для сталого розвитку, зокрема «Дошкільнята про сталий розвиток: Маленькі люди великого світу» – особливості роботи з молодшими дошкільниками. В програмі розкрито як потрібно зміцнювати власне здоров’я, починаючи з трьохрічного віку.

Розділ «Моє здоров’я» має наступні складові:

– рух: виконую вправи після сну, виконую вправи протягом дня,

– здорове харчування: вживаю корисні фрукти, вживаю корисні овочі,

– зберігаю чистоту: мию руки протягом дня, прибираю за собою іграшки.

Здійснюючи пошук сучасних способів оздоровлення дітей, педагоги використовують багатовіковий досвід народної педагогіки, що урізноманітнює навчально-виховний процес, завдяки введенню нових форм розвитку рухово – творчої ініціативи дітей. Під час занять педагоги проводять дитячі народні рухливі ігри, ігри-забави, фізкультурні хвилинки з використанням малих фольклорних форм. Народні рухливі ігри сприяють фізичному розвитку дітей, зміцненню здоров’я та формуванню здорового способу життя. Діти закріплюють та вдосконалюють вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги, метання), розвивають фізичні якості (силу, спритність, гнучкість, витривалість).

Атмосфера родинних стосунків є важливим чинником впливу на особистість дитини. Адже здоров’я дітей залежить не тільки від фізичних особливостей, а й від умов життя в родині, гігієнічної культури батьків, традицій родини до фізичного виховання та збереження здоров’я.

Формуванню у вихованців свідомого ставлення до власного здоров’я сприяє єдність вимог здорового способу життя в дошкільному закладі та в родині. Робота з підвищення педагогічної культури батьків здійснюється через колективну та індивідуальну форми. Рівень валеологічних знань батьків, спосіб життя в родині визначається за допомогою анкетування. Батькам вихованців надається теоретична та практична допомога (бесіди, консультації, рекомендації, інформаційні бюлетні, семінари-практикуми, дні відкритих дверей, батьківські збори), оформляється куточок здоров’я, організовуються виставки дитячих робіт за участю батьків «Здоровим будь!», «Смачний вітамінчик», проводяться дні здоров’я, свята та розваги «Козацькі розваги», «Козацькому роду – нема переводу».

Отже, педагогічний колектив дошкільного закладу спрямовує навчально-виховний процес на формування позитивної внутрішньої мотивації вихованців щодо власного здоров’я, необхідності його збереження та зміцнення. Тільки завдяки тісній співпраці закладу з родинами, завдяки єдності вимог, турбота дітей та їхніх батьків про власне здоров’я неодмінно перетвориться на добру звичку.

Здоров’я – це дар не тільки для людини, а й для суспільства. Ще древній філософ Сократ говорив: «Здоров’я – не все, але без здоров’я – нічого.» На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства.

Всім нам відомо, що дитина народжується з великим адаптаційним потенціалом, але для того, щоб він розвинувся, ми, педагоги, маємо докласти зусиль. Адже, майбутнє нашої країни – у кожній дитині!

Правила мови

1. Під час розмови завжди дивись в обличчя співрозмовника, це допоможе тобі говорити сміливо і впевнено.
2. Пам’ятай, що завжди і скрізь потрібно говорити спокійно, плавно, повільно.
3. Не поспішай з відповіддю! Спочатку про себе вимови відповідь.

4. Говори голосно ,чітко, виразно!
5. Говори на видиху. Повітря використовуй ,в основному, на голосні звуки.
6. Короткі речення , які складаються з 3-4 слів, вимовляй на одному видиху.
7. Чітко дотримуйся пауз між реченнями.
8. Довгі речення діли на відрізки( 3-4 слова), між якими витримуй паузи і роби новий вдих.
9. Голосні звуки вимовляй голосно, не натискай на приголосні. Вимовляй приголосні легко, без напруги.

Правила мовлення

1. Коли говориш, дивись в очі співрозмовника. Це дозволяє подолати збентеження.

2. Слідкуй, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.

3. Перш ніж почати говорити, подумай, про що ти хочеш сказати.

4. Перед мовленням зроби ВДИХ, потім починай говорити ПЛАВНО на  ВИДИХУ.

5. Повітря витрачай в основному на голосні звуки. Виділяй наголошені   голосні.

6. Чітко вимовляй всі голосні звуки.

7. Сурово дотримуйся ПАУЗ між реченнями.

8. Довгі речення поділяй на смислові частини по 3-4 СЛОВА; між ними ПАУЗА – і НОВИЙ ВДИХ!

9. Всі слова в реченні вимовляй ЗЛИТО, як одне довге слово.

10. Говори ЧІТКО, ГОЛОСНО, ВИРАЗНО, СПОКІЙНО, ПЛАВНО!

11. ЩОДЕННО проводь мовленнєву ЗАРЯДКУ:

– вправи на розслаблення;

– дихальні вправи;

– артикуляційні вправи;

– голосові вправи;

– рахунок.

12.Якщо хочеш досягти успіху, то вір у свої сили та працюй над мовленням АКТИВНО і СИСТЕМАТИЧНО!

Форми взаємодії дошкільного закладу та сім’ї

Відвідування родини дитини

Відвідування родини дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з’ясування умов виховання, якщо не перетворюється у формальний захід. Педагогові необхідно заздалегідь погодити з батьками зручний для них час відвідування, а також визначити мету свого візиту. Прийти до дитини додому – це прийти в гості. Виходить, треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Варто забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, способу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав’язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, притихлий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат родини.

День відкритих дверей

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду завідуюча або вихователь-методист розмовляють з батьками, з’ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Бесіди

Бесіди проводяться як індивідуальні, так і групові. І в тім і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з’ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значимий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації

Звичайно складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошувати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у розв’язанні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему “Як розучувати з дітьми вірші”).

Семінари-практикуми

Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх доцільно запрошувати на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи й прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат.

Батьківські збори

Батьківські збори проводяться групові й загальні (для батьків усього закладу). Загальні збори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду й т.ін. На загальні збори можна запросити лікаря або представника методичної служби міста. Передбачаються виступи батьків. Групові збори проводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншим можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячувати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, “Чому наші діти не люблять працювати?”, “Як виховати у дітей інтерес до книги”, “Телевізор – друг або ворог у вихованні дітей?”.

Круглий стіл

Круглий стіл по проблемі інтелектуального розвитку дошкільників. У ньому беруть участь вихователь-методист, психолог, вихователі груп і інші фахівці. Учасники вільно спілкуються один з одним. Темами подібних засідань можуть бути такі, як «Розвиток допитливості у дошкільників», «Розвиток мовлення», «Спеціальна готовність дитини до школи» і ін. Такі засідання можна провести в кожній віковій групі, ставлячи акценти на завданнях програми, за якою працює ДНЗ. Доцільно використовувати такі методи, як постановка дискусійних питань, аналіз педагогічних ситуацій, повідомлення фахівців з проблеми, обмін досвідом батьків, відповіді на їхні питання фахівців. Тут можна показати батькам відкрите (або відеозапис) заняття з дітьми, організовувати виставку літератури для дітей і батьків по проблемі. Пропонується розкрити батькам сутність навчання дошкільників, його специфіку, яка полягає у використанні ігрових прийомів. Як наочність доречним буде відкрите заняття для батьків з дітьми або ж відеоматеріали фрагментів занять з математики, розвитку мовлення й ін., варто звернути увагу на дидактичний матеріал, методи навчання дітей, сюрпризні моменти на заняттях

Дискусія

Дискусія по проблемі, наприклад, розумового виховання дітей. Таку дискусію добре провести з батьками старшої групи, заздалегідь запросивши фахівців: учителів початкових класів, психолога, вихователів старшої групи. Можна використовувати такі методи, як постановка спірних питань, ознайомлення батьків з результатами тестування дітей, надання слова фахівцям, аналіз педагогічних ситуацій. Рекомендується проведення дискусій за аналогією з телевізійними «Ток – шоу»: наприклад, розподілити учасників на дві групи: перша – ті, хто вважає, що розумовий розвиток дитини – це вміння писати, рахувати, читати; друга – батьки з протилежною точкою зору. Головне – це всебічний розвиток дитини, її пізнавальна активність. Необхідно дати можливість висловитися представникам протилежних думок, надати слово фахівцеві, аргументувати правильну точку зору. Для підвищення інтересу слухачів до проблеми можна навести як приклад висловлювання дітей, продукти дитячої творчості, відеоролики й ін. Наприкінці підвести підсумок.

Усні журнали

Журнал складається з 3-6 сторінок, по тривалості кожна займає від 5 до 10 хвилин, таким чином, загальна тривалість становить 40 хвилин. Досить великий обсяг інформації, розміщений у відносно короткому відрізку часу становить значний інтерес для батьків. Кожна сторінка журналу – це усне повідомлення, яке може бути проілюстровано дидактичними посібниками, прослуховуванням магнітофонних записів, виставками виробів, малюнків, книг. Батькам заздалегідь пропонується література для ознайомлення з проблемою, практичні завдання, питання для обговорення. Ця форма може проводитися регулярно із заданими рубриками, які мають місце в тому або іншому журналі. Наприклад, «Поради фахівця», «Це цікаво знати», «Говорять діти» і ін.; рубрики наповнюються педагогічним змістом по темі. Наприклад, поради може дати психолог, соціальний педагог, лікарі, і інші фахівці. В «Усному журналі» висвітлюються актуальні проблеми інтелектуального розвитку дитини. Головне – зробити ці зустрічі неформальними, а зацікавити батьків, відповідати на хвилюючі їхні питання, не захоплюватися теорією питання, а підносити матеріал переконливо, доступно, опираючись на їхній досвід.

Наочні форми

роботи з батьками включають підготовку пам’яток, папок – пересувок, матеріалу на стендах, фотовиставки й ін. Наприклад, можна підготувати для батьків у письмовому вигляді показники розумового розвитку дітей по вікових групах або запропонувати наочний матеріал, на формування пам’яті, уваги, уяви, мислення, а також варіанти проведення дидактичних ігор з дітьми.

Брифінг

Зустріч, на якій коротенько викладається позиція по одному зі злободенних питань. Може проводитися вихователем-методистом, вихователем групи або фахівцем, що заздалегідь готується до відповіді на запитання по певній темі. Дозволяє максимально активізувати батьків. Дві команди, одна задає питання – інша відповідає; організатор задає питання – батьки відповідають.

Батьківські конференції

Основна мета конференції – обмін досвідом сімейного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається “для запалу”, щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикуються й конференції міських, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції (“Турбота про здоров’я дітей”, “Прилучення дітей до національної культури”, “Роль родини у вихованні дитини”). До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, які відбивають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів родин.

Сімейні клуби

На відміну від батьківських зборів, в основі яких навчально-повчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється й запитується батьками. Сімейні клуби – динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або дробитися на більш дрібні, – все залежить від тематики зустрічі й задуму організаторів.

Бібліотека спеціальної літератури

Бібліотека спеціальної літератури – значна допомога в роботі клубів з проблем виховання, навчання й розвитку дітей. Педагоги стежать за своєчасним обміном, підбором необхідних книг, складають анотації новинок.

“Батьківська пошта” і “Телефон довіри”

Це нетрадиційні форми спілкування з родиною. Враховується зайнятість батьків. Будь-який член родини має можливість у короткій записці висловити сумніви з приводу методів виховання своєї дитини, звернутися по допомогу до конкретного фахівця й т.п. Телефон довіри допомагає батькам анонімно з’ясувати які-небудь значимі для них проблеми, попередити педагогів про помічені незвичайні прояви дітей.

Бібліотека ігор (ігротека)

Нетрадиційна форма взаємодії з родиною. Оскільки ігри вимагають участі дорослого, це змушує батьків спілкуватися з дитиною. Якщо традиція спільних домашніх ігор прищеплюється, у бібліотеці з’являються нові ігри, придумані дорослими разом з дітьми.

Гурток “Працьовиті ручки”

Гурток “Працьовиті ручки” залучає бабусь. Техногенне та швидке сьогодення, а також тіснява або, навпаки, зайва розкіш сучасних квартир майже виключили з життя дитини можливість займатися ручною працею, виготовленням виробів. У приміщенні, де працює гурток, діти й дорослі можуть знайти все необхідне для художньої творчості: папір, картон, покидькові матеріали й ін.