Формування культури здоров’я та позитивної мотивації на здоровий спосіб життя учасників навчально – виховного процессу.
Здоров’я дитини – багатство родини!
Здоров’я народу – багатство країни!
Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.
Гіппократ
Всі ми добре знаємо, що немає найбільшої цінності для людини, ніж здоров’я. Відомий давній вислів: «Твоє здоров’я – в твоїх руках» має актуальність і в наш час. Для того, щоб навчитися берегти своє здоров’я, потрібно знати про самих себе та про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує нас з народження.
Формування, збереження та зміцнення здоров’я громадян України – є однією з найактуальніших проблем нашого суспільства. Розбудова нашої держави та її розквіт залежить від здоров’я населення – здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.
Батьки та педагоги переймаються питанням, як зміцнити здоров’я наших дітей. Багато різної інформації та порад не дають хороших результатів, тому кропітка, щоденна праця вихователів, батьків і дітей повинна бути спрямована на зміцнення здоров’я.
Завдання дорослих – змінити на краще відношення до власного здоров’я майбутніх громадян України. Свідоме ставлення дитини до власного здоров’я та усвідомлення пріоритету здоров’я допоможе їй піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших. Особливо важливо сформувати мотивацію до здорового способу життя. Свідоме ставлення до власного здоров’я в дошкільнят виробиться тоді, коли діти будуть мати елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування та гігієною харчування.
Враховуючи актуальність даного питання, в дошкільному віці необхідно закласти фундамент знань про основи здоров’я, сформувати у дітей культуру здоров’я, створити умови для розвитку компетентності особистості в фізичній, психічній і духовній його сферах.
У Законі України «Про дошкільну освіту» розділ 1 ст.7 зазначено: «Збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини – першочергове завдання розвитку, навчання і виховання наймолодших громадян країни». В концепції дошкільної освіти чітко виділена головна спрямованість освітньо – виховного процесу на «Я» дитини, на формування позиції створення свого здоров’я. Через відкриття власного «Я» дошкільник виділяє себе із оточуючого світу, вивчає простір власного «Я», що спонукає дітей прагнути до самозбереження та саморозвитку.
В листі Міністерства освіти і науки України від 02.09.16 № 1/9-456 «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» звертається увага на фізичне виховання дітей: на охорону та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму; на виховання стійкого інтересу та потреби до рухової активності, вироблення звички до здорового способу життя.
Першою освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України визначено «Особистість дитини», яка складається з двох частин: «Здоров’я та фізичний розвиток» і «Самоставлення».
Розділ «Здоров’я і фізичний розвиток» включає наступні структурні компоненти змісту:
– безпека життєдіяльності,
– здоров’я та хвороба,
– гігієна життєдіяльності,
– рухова активність та саморегуляція,
– здоров`язбережувальна компетенція.
Розділ «Самоставлення» має такі складові:
– самосвідомість,
– особистісно-оцінна компетенція.
Метою реалізації даного питання освіти є формування здоров’язбережувальної компетенції дитини, яка полягає в її обізнаності з будовою свого тіла та гігієнічними навичками за його доглядом; своєю статевою належністю; з продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Сюди також входить виконання основних рухів та гімнастичних вправ; застосування здобутих знань, вмінь і навичок щодо збереження здоров’я без шкоди як власному здоров’ю, так і здоров’ю інших людей.
Дошкільний навчальний заклад зобов’язаний у своїй діяльності виконувати стандарт дошкільного рівня освіти за всіма напрямками розвитку дитини. Одним із головних завдань дошкільного закладу має стати створення умов, які гарантують формування і зміцнення здоров’я вихованців. А саме:
– використання оздоровчих технологій (пальчикова та дихальна гімнастика, заняття на свіжому повітрі, загартовування, фітбол-гімнастика, ритмопластика, фітотерапія, аромотерапія, піскотерапія, арт-терапія, кольоротерапія та інші),
– збалансоване та повноцінне харчування,
– формування культурно-гігієнічних навичок.
Традиційно виділяють такі компоненти здоров’я:
– психічне здоров’я;
– соціальне здоров’я;
– фізичне здоров’я.
Однією із складових здоров’я людини є психологічне здоров’я, яке необхідне для повноцінного функціонування і розвитку людини в процесі її життєдіяльності. Для дітей дошкільного віку основними показниками психологічного здоров’я є:
– процес адаптації до дошкільного закладу,
– рівень розвитку комунікативних навичок,
– рівень позитивної мотивації до діяльності,
– відсутність відхилень у поведінці.
Не можна працювати над зміцненням і формуванням тільки однієї складової здоров’я. Людина буде здоровою при наявності всіх, компонентів здоров’я, розвинених на достатньому рівні для її віку. Досягти цього можна лише виховуючи в людині певну культуру – культуру здорового способу життя, формування якої починається з дитинства.
Аналіз наукових досліджень і публікацій свідчить, що українські науковці не залишають без уваги проблему збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування культури здоров’я і навичок здорового способу життя. Так над збереженням психічного здоров’я дошкільників працювали: І.Беха, О.Кононко, В. Кузьменко, Л. Терещенко; висвітлювали питання з валеологічного виховання дітей: Т. Андрющенко, О. Богоніч, Т. Бойченко, Н. Денисенко, О. Дубогай, Л. Лохвицька, З. Плохій, С. Юрочкіна; духовне здоров’я дітей вивчали: В. Оржеховська, О. Савченко, О. Сухомлинська.
Одним із головних завдань держави, сім’ ї та самої дитини є збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки зазначено, що перспективним завданням освіти є формування здорового способу життя як складової виховання.
Організація освітнього процесу повинна бути спрямована на формування у підростаючого покоління системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які направлені на збереження власного здоров’я, свідомого ставлення до свого здоров’я і здоров’я оточуючих, тобто на формування здоров’язбережувальної компетентності.
Завдання по формуванню здоров’язбережувальної компетентності у дошкільників:
– створення у дітей мотивації до збереження здоров’я, дотримання здорового способу життя;
– здобуття системи знань про здоров’я, його збереження та зміцнення;
– набуття дітьми життєвих навичок, які впливають на фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я.
Формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку залежить від умов впровадження її в навчально-виховний процес, а саме:
– врахування вікових і психологічних особливостей дітей;
– взаємозв’язок організованої навчальної і самостійної діяльності вихованців;
– використання прикладів здорового способу життя дорослих і дітей.
Усвідомлюючи актуальність даної теми, одним із пріоритетних напрямів роботи дошкільного закладу є збереження та зміцнення здоров’я кожної дитини.
Навчально-виховна робота у дошкільному закладі направлена на розв’язання комплексу таких завдань:
– формування уявлень і знань про організм людини, вплив фізичних вправ, процедур загартування, особистої гігієни та режиму дня на зміцнення здоров’я;
– засвоєння правил і норм здорового способу життя;
– створення умов для рухової активності та загартування дитячого організму;
– виховання потреби у ведені здорового способу життя.
На заняттях вихованці дізнаються, про будову свого тіла та правила догляду за ним; способи оздоровлення організму; що таке «режим» та його значення в житті людини; залежність людського організму від природного середовища, оскільки природне середовище є джерелом здоров’я людини.
Програмою передбачені заняття на свіжому повітрі із використанням фізичних вправ, рухливих ігор: екскурсії, спостереження, праця в природі. Усе це сприяє формуванню необхідних навичок рухової діяльності, фізичних якостей, а також покращує настрій і м’язовий тонус дітей, сприяє зниженню втомленості. Дитина з власного досвіду переконується в тому, що стан здоров’я залежить від природних умов. Вони зміцнюють організм, якщо правильно ними користуватися. При надмірному або безладному використанні природних засобів можна зашкодити собі. Дошкільникові віком 3-5 років саме час вчитися раціонально користуватися сонцем, повітрям і водою для загартування організму. Про це наголошує Освіта для сталого розвитку, зокрема «Дошкільнята про сталий розвиток: Маленькі люди великого світу» – особливості роботи з молодшими дошкільниками. В програмі розкрито як потрібно зміцнювати власне здоров’я, починаючи з трьохрічного віку.
Розділ «Моє здоров’я» має наступні складові:
– рух: виконую вправи після сну, виконую вправи протягом дня,
– здорове харчування: вживаю корисні фрукти, вживаю корисні овочі,
– зберігаю чистоту: мию руки протягом дня, прибираю за собою іграшки.
Здійснюючи пошук сучасних способів оздоровлення дітей, педагоги використовують багатовіковий досвід народної педагогіки, що урізноманітнює навчально-виховний процес, завдяки введенню нових форм розвитку рухово – творчої ініціативи дітей. Під час занять педагоги проводять дитячі народні рухливі ігри, ігри-забави, фізкультурні хвилинки з використанням малих фольклорних форм. Народні рухливі ігри сприяють фізичному розвитку дітей, зміцненню здоров’я та формуванню здорового способу життя. Діти закріплюють та вдосконалюють вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги, метання), розвивають фізичні якості (силу, спритність, гнучкість, витривалість).
Атмосфера родинних стосунків є важливим чинником впливу на особистість дитини. Адже здоров’я дітей залежить не тільки від фізичних особливостей, а й від умов життя в родині, гігієнічної культури батьків, традицій родини до фізичного виховання та збереження здоров’я.
Формуванню у вихованців свідомого ставлення до власного здоров’я сприяє єдність вимог здорового способу життя в дошкільному закладі та в родині. Робота з підвищення педагогічної культури батьків здійснюється через колективну та індивідуальну форми. Рівень валеологічних знань батьків, спосіб життя в родині визначається за допомогою анкетування. Батькам вихованців надається теоретична та практична допомога (бесіди, консультації, рекомендації, інформаційні бюлетні, семінари-практикуми, дні відкритих дверей, батьківські збори), оформляється куточок здоров’я, організовуються виставки дитячих робіт за участю батьків «Здоровим будь!», «Смачний вітамінчик», проводяться дні здоров’я, свята та розваги «Козацькі розваги», «Козацькому роду – нема переводу».
Отже, педагогічний колектив дошкільного закладу спрямовує навчально-виховний процес на формування позитивної внутрішньої мотивації вихованців щодо власного здоров’я, необхідності його збереження та зміцнення. Тільки завдяки тісній співпраці закладу з родинами, завдяки єдності вимог, турбота дітей та їхніх батьків про власне здоров’я неодмінно перетвориться на добру звичку.
Здоров’я – це дар не тільки для людини, а й для суспільства. Ще древній філософ Сократ говорив: «Здоров’я – не все, але без здоров’я – нічого.» На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства.
Всім нам відомо, що дитина народжується з великим адаптаційним потенціалом, але для того, щоб він розвинувся, ми, педагоги, маємо докласти зусиль. Адже, майбутнє нашої країни – у кожній дитині!