Вади мовлення : причини, прояви.
Мовлення – це складна психічна функція, яка опосередковує інші психічні процеси, впливає на їх формування та розвиток, регулює поведінку людини, формує її особистість. Виділяють 3 функції мовлення:
1. мовлення – основний засіб спілкування
2. мовлення – основа мислення
3. мовлення – регулятор поведінки людини
Мовлення є найбільш молодою функцією організму, особливо інтенсивно розвивається в перші роки життя дитини. Відомо, що молода функція є найбільш вразливою.
Причини виникнення мовленнєвих порушень. Це можуть бути різноманітні
несприятливі впливи, які виникають:
1. в дородовому періоді –
* дефіцит основних поживних речовин та ряду мікроелементів ( мідь, марганець, магній, цинк );
* вживання ряду жарознижуючих, протисудомних, седативних, антипаразитичних засобів та вітамінів;
* перенесення захворювань: краснуха, грип, ангіна, токсоплазмоз, дизентерія, цукровий діабет, анемія;
* отруєння хімічними речовинами, які застосовуються в побуті та промисловості: бензин, формальдегід, отрутохімікати, кислоти, окис азоту, фенол та ін..; радіаційні випромінювання, забруднення, ураження;
* різноманітні психологічні потрясіння, забиття та падіння матері, вік батьків, послідовність вагітності, гінекологічна патологія, несумісність резус-фактору, алкоголь, куріння…
* найбільш вразливий період : 4 тижні – 4 місяці вагітності ;
* свідоме бажання батьків мати дитину.
2. під час пологів – різноманітна патологія пологів:
* стрімкі, затяжні, кесаревий розтин, раннє відходження води;
* застосування фармакологічних засобів стимулювання;
* пологова травма;
* асфіксія;
* внутрічерепні крововиливи;
* вага дитини;
* пухлини
3. в післяпологовому періоді :
* хвороби 1-го місяця: жовтуха, сепсис, пневмонія, диспепсія, анемія, грип…
* хвороби на 1-му році: простудні захворювання, пневмонія, диспепсія, грип, кір, скарлатина, коклюш,дизентерія…
* хвороби від 1 – 3 років: інфекційні та соматичні, довготривалі, які викликають виснаження нервової системи
* різні психічні травми: переляк, переживання у зв’язку з розлукою з близькими, довготривала психотравмуюча ситуація у сім;ї.
* неправильне виховання мовлення в сім;ї – лепет, сюсюкання, двомовність, соска, педагогічна запущеність, недорозвиток фонематичного слуху, зниження слуху, недостатній розумовий розвиток, спадкові фактори.
Мовлення розвивається в процесі спілкування. Для нормального мовленнєвого розвитку дитини спілкування має бути значним, проходити на емоційному позитивному фоні. Дитині недостатньо просто чути звуки радіо, магнітофону, TV тощо, необхідне пряме спілкування з дорослим. Мовлення розвивається за наслідуванням.
Мовленнєві порушення частіше виникають у хлопчиків, так як мозок плоду чоловічої статі більш вразливий. В країнах Євросоюзу у кожної 3 – 4 дитини є затримка мовленнєвого розвитку або порушення незалежно від рівня освіти батьків або належності до певного соціального прошарку. В Україні 10 – 30% дітей можна вважати здоровими, 70 – 90% з фактором ризику, 66% з логопедичними порушення ми.
В чому проявляються порушення мовлення ?
* порушення звуковимови: або нема звука ( иба, ак ); або звук замінюється іншим звуком ( сапка, бівка, жуби ); або спотворюється ( міжзубна, губно-зубна, бокова, гортанна вимова ).
* словник, граматична будова, зв’язне мовлення нижче вікової норми.
Мовленнєві порушення, які виникли під впливом будь-якого патогенного фактору, самі по собі не зникають та без спеціально організованої корекційної логопедичної роботи можуть негативно вплинути на весь подальший розвиток дитини, на оволодіння грамотою, на шкільну успішность, на вибір професії, на особисте щастя. Виправляти дефекти мовлення у дітей необхідно в дошкільному віці. Саме в цьому віці мовленнєві порушення легше та швидше долаються.